Поздравь по-настоящему

Жити «натурально» стає надзвичайно модно. Всього декілька років тому слово «дауншифтінг» було не те що незрозумілим, воно практично не з‘являлося навіть у пресі. Сьогодні то одні, то інші друзі-знайомі-родичі стверджують, що саме таке життя – межа їх мрій.

Ну а ти? Маєш власну думку з цього приводу і розумієш, що ще не готова полишити душний офіс, перепрілий літній асфальт, гласне гелготіння сусідів у під’їзді? Про те, щоб податися слухати пташок та насолоджуватися кришталевими ранками не може бути й мови? Тоді спробуй зорганізувати своє життя так, аби воно максимально наповнено натуральністю та тяжіло до природи. Отож сьогодні спробуємо почати з власного стола, а ще точніше з того, що, зазвичай, на ньому є. Саме від сьогодні почнемо збагачувати свій раціон найціннішим джерелом вітамінів Е та С – ростками або спраутами.

Звідкіля ноги «ростуть»… Ще з давніх часів людина використовувала пророщене зерно у своєму харчуванні. Про це свідчать багато письменних джерел Індії та Китаю. Грецький античний вчений Гіппократ і той неодноразова згадує про цілющі властивості ростків у своїх трактах. У багатьох медичних трактатах різних часів згадуються цікаві факти про здатність ростків «заспокоювати та вирівнювати нервову систему», «очищати кров заміжніх жінок».

До Європи ростки, як і багато інших нововведень потрапляють з корабля самого капітана Кука, який саме за допомогою пророслих зерен різних культур врятував більшу частину своєї команди від епідемії цинги (хвороба, що виникає внаслідок нестачі вітаміну С). Однак, не зважаючи на гучну славу, про ростки успішно забули ще на 20 років.

Нова хвиля захоплень такою «здоровою» їжею розпочалося у США та Великобританії 20 років тому. У Польщі суцільне пророщування зерна продовжується вже 10 років, ну а китайці володіють мистецтвом спраутів вже три тисячоліття.

Зернятко здоров‘я. Коли стародавні китайські медики називали пророщене зерно «життєдайною» силою вони мали рацію. Справа в тому, що вміст вітамінів та мінеральних речовин у них в порівнянні із насінням збільшується у декілька десятків разів. Усі без виключення ростки – починаючи від найпростіших пшеничних і закінчуючи значно складнішими горіхових та кунжутних – це найцінніше джерело вітаміну А, вітамінів групи В, а також С, D, Е, К та деяких мінералів: кальцію, магнію, фосфору, калію та кремнію. Також склад спраутів майорить вісьмома найважливішими амінокислотами, необхідними для будівництва повноцінного білку. Дієтологи стверджують, що білок пшеничного зародка за своїм складом досить подібний до білка м‘яса.

У чому ж секрет, здавалося б, твердого, напівмертвого зернятка, яке починає оживати при найменшому контакті з водою та сонцем? Біологія проростання будь-якої насінини надзвичайно цікава і майже схожа на диво. На хвилинку уяви собі, що відбувається з травинкою, яку ти надкусила хвилину назад. Зовсім не важливо – був це листок щавлю чи вишня – на слизову оболонку потрапляє сік, який не просто тільки що жив, який ще й досі живе. Усі компоненти цього соку повністю ферментовані, усі ферменти заряджені необхідною кількістю енергії. Коли такий фермент діє на рецептори ротової порожнини, група нейронів, що відповідають за обробку сигналів від цього рецептору, відчуває приблизно теж саме, що й ти в той самий момент, коли вмиваєшся холодною водою. Ось чому кожна крапля такого життєдайного соку надзвичайно корисна для організму людини. Якщо врахувати ще й той факт, що пшениця живе в одному ритмі з людиною, тобто просинається і лягає в один і той же час, то, прокидаючись вранці, вона виробляє речовини, які допомагають нашому організму почуватися енергійніше вранці і заспокоюватися ввечері.

Окрім того, надзвичайно важливим діючим ланцюгом в зелених ростках є ферменти. Ензимотерапія (лікування ферментами) – один з найперспективніших та найпопулярніших напрямків лікування у медицині. І якщо в найскладніших харчових композиціях виявлено близько 15-20 ферментів, то у ростках їх знайдено вже 461! Усі такі ферменти за впливом на організм можна розподілити на декілька видів.

По-перше, ферменти здатні брати участь у травленні. Вони можуть знаходитися у кишечнику та полегшувати перетравлення їжі, знижуючи тим самим навантаження на підшлункову залозу.

По-друге, у пророслих ростках містяться ферменти, які здатні діяти безпосередньо на слизові оболонки рота та шлунково-кишкового тракту, які покращують живлення їх киснем, знімаючи запальні процеси та відновлюючи природній метаболізм клітин.

По-третє, ферментовані елементи соку, які містяться у зелених ростках, здатні всмоктуватися у кров прямо через слизові оболонки та через рідинні системи.

За своєю величезною енергетичною напругою та за швидкістю та різноманітністю процесів та біохімічних реакцій, які відбуваються під час проростання, цей процес не має аналогів у природі.

Таїнство проростання.

Численні дослідження вчених порівнюють сам процес проростання зерна та його подальший період росту та розвитку зі спалахом. Стартовим механізмом для проростання зернини слугує вода. Саме вона допомагає підштовхнути завмерлі процеси до життя. Для повного набухання насінню потрібно лише 8-10 годин. Але вже через 2 години після контакту з водою у зародку в сотні разів посилюється дихання. Клітини зародка подовжуються, хоча ще й не ростуть. Саме у цей момент назовні пробивається біла цяточка, яка вже помітна людському оку.

Процеси пророщування відбуваються надзвичайно швидко – і в цьому головний секрет. Саме швидкість так необхідна молодому слабкому зернятку для того, аби подолати агресивне та вороже середовище, у якому воно проростає. Окрім того, трапляється й безліч інших несприятливих факторів – забруднений грунт, вода та повітря, сонячне ультрафіолетове випромінювання та перепади температур. Дія цих факторів призводить до утворення всередині рослини надлишку вільних радикалів – частин молекул, що несуть електричний заряд. Вони вільні саме тому, що у будь-який момент запросто можуть знищити клітину або групу клітин. Надлишок вільних радикалів є причиною старіння організму, у тому числі й організму людини. Саме завдяки таким перешкодам у ростків виробляється високий та стійкий імунітет, який населяє зерно максимальною кількістю вітамінів та мікроелементів.

Проти вільних радикалів діють антиоксиданти, найважливіші з них – вітаміни А, С, Е та селен. Біологами доведено – у ростках пшениці протягом перших декількох днів в багато разів збільшується концентрація вітаміну Е, а в пророслих бобах кількість основного антиоксиданту – вітаміну С – в 600 разів більше, ніж у сухому насінні.

Захопившись процесом пророщування зерна варто не захопитися та не забути, що різке збільшення вітамінів властиво лише насінню, що проростає, адже воно має швидко подолати перешкоди на шляху до сонячного проміння. Пізніше, коли починає працювати коренева система і з’являються перші паростки, вміст вітамінів значно скорочується. Вважається, що в зелених рослинах вітамінів у середньому в 340 разів менше, ніж у ростках.

Окрім вищезгаданих ферментів та вітамінів, в загальному у ростках насіння дієтологами знайдено 32 вітаміни та 39 макро – та мікроелементів та амінокислот. В процесі проростання утворюються травні ферменти, які розщеплюють складні речовини, що містяться в зернах на більш прості. В результаті при вживанні проростків у їжу, навантаження систему травлення людини зменшується на 90%, оскільки разом з ростками людина отримує додаткову ферментну систему.

Ще одним досить важливим “плюсом” пророслого зерна є те, що проростки більшості з таки культур містять клітковину – продукт, який відіграє одну з головних ролей в регулятивній дії перистальтики кишечнику. Хворий кишечник сьогодні стає чи не найактуальнішою проблемою багатьох захворювань та поганого самопочуття. Всмоктуючи воду клітковина забезпечує пластичність вмісту кишечнику та не травмує його стінки. Окрім того, клітковина відмінно зв‘язує та виводить з організму токсини, метаболіти, радіонукліди та важкі метали. Однак головна роль клітковини у тому, що вона є субстратом для природної мікрофлори кишечнику. Розмножуючись на її поверхні мікроорганізми здатні розростатися та збільшувати свою вагу до 1-3 кілограмів. Ну а кому ж як не їм, живим мікроорганізмам притаманна виключна здатність витісняти патогенні мікроби та мікроби гнилі, а також бути додатковим джерелом вітамінів, амінокислот та нуклеїнів. Сьогодні ні для кого не секрет, що відсутність дисбактеріозу – гарантія високого імунітету та хорошого загального стану людини.

Підсумовуючи усі переваги вживання пророщеного зерна, розуміємо, що пророщене зерно пшениці та інших зернових є сильнодіючим стимулятором життєдіяльності організму та їжею, яка завжди має бути на нашому столі, тому що:

— ростки регулюють та відновлюють життєво важливі процеси в організмі у будь-якому віці, підвищують імунітет, сприяють захисту від збудників простудних захворювань

— забезпечує нормальний обмін речовин та повноцінну роботу нервової системи; покращують процеси травлення, лікують екзему, виразку шлунку

— підвищують робото здатність та покращують статеву функцію

— відновлюють гостроту зору, координацію рухів, колір та густоту волосся, укріплюють зуби

— завдяки наявним антиоксидантам омолоджують організм

— жива енергія проростків стимулює внутрішнє самоочищення та самовідновлення організму, сприяє відновленню гемоглобіну, очищує кров

— пророщене зерно є відмінною профілактикою раку

— велика кількість магнію, яку містить пророщене насіння сприяє зниженню тиску, виведенню з організму холестерину, сприяє покращенню роботи серця і, як наслідок, запобігає серцевим нападам

— пророщені зерна, завдяки високій поживній силі є ефективним засобом для зниження зайвої ваги.

Мистецтво виростити зернятко. Методів пророщування зерна сьогодні існує надзвичайно багато. Хоча іноді, читаючи деякі з них здається, що те що написано ще не означає, що буде працювати на практиці. Вивчаючи практичний досвід стає відомо лише одне – зерно може проростати практично скрізь: на тарілці, прикритою мокрою серветкою, між двома вологими серветками, у квіткових горщиках, у фільтрах для кави та ситечках для чаю, покладених на стакан з водою. Отож перш ніж досконало оволодіти методикою та технікою, доведеться трохи попотіти. Основне знаряддя для пророщування наступне: скляна банка (вистачить невеличкої на 1 літр), тепло (штучне або природне), волога, темнота, мокра тканина, крихітка світла наостанок та декілька хвилин вашого дорогоцінного часу.

1. Промийте необхідну кількість зерна – для однолітрової банки вам вистачить півстакана пшениці, ячменю чи жита.

2. Залийте насіння водою. Час замочування може складати від 2 до24 годин, в залежності від кількості самого насіння: вони мають збільшитися у 2-3 рази.

3. Злийте воду, перемийте насіння та поставте ємність в темне і тепле місце. Горлянку банки щільно закрийте тканиною, а саму банку перекиньте та поставте під кутом 45 градусів, аби стікала вода. Раз на добу промивайте насіння теплою водою.

4. Після того як усе насіння перестане стікати водою, покладіть банку на бік і залишіть в темноті при кімнатній температурі.

5. Після того як ростки «проклюнуться», поставте їх на 4-5 годин на світло. У цей час вони це більше наповняться поживними речовинами.

6. Промийте ростки, покладіть їх у будь-який контейнер з серветкою на дні та поставте у холодильник у відділ для овочів, одначе пам’ятайте – такий продукт не терпить довгого зберігання.

Здавалося б, ростки є – здоровий вигляд та хороше самопочуття забезпечено. Однак є деякі застереження, які обов’язково варто враховувати перед тим, як збагачувати свій раціон спраутами.

Якщо вирішили вирощувати щось більш екзотичніше, ніж основні зернові – тричі подумайте та вивчіть якомога більше інформації. Пам’ятайте, що деяке насіння може бути отруйним і завдати організму шкоди. Ні в якому разі не намагайтеся проростити, а потім вживати у їжу ростки картоплі та томатів – вони отруйні. Практики пророщування зерен радять також з насторогою ставитися до насіння баклажанів, кабачків, динь, кавунів та перцю.

Що стосується насіння бобових, то деяке з них містить шкідливі для здоров’я речовини, які повністю руйнуються при кип‘ятінні. Ось чому ростки соєвих бобів та гороху перед тим, як додавати у їжу, варто бланширувати у киплячій воді протягом короткого проміжку часу.

Ще одне з важливих застережень — пророщене зерно або страви з нього краще вживати одразу ж, але можна й зберігати у холодильнику 3-4 дні. Для кращого зберігання таких страв бажано додавати до них природні консерванти – мед та/або лимин. Якщо при зберіганні у холодильнику пророщені зерна потемніли (читайте окислилися), вживати їх не варто.

Спраут-меню.

І хочеться і колеться, бо не знаєте хто з членів вашої сім‘ї відважиться бути першачком? Спробуйте приготувати декілька цікавих страв з додаванням такого зерна і вже через декілька тижнів населення вашої квартири саме буде просити додатку.

Варіант 1. Ростками пшениці можна запросто збагачувати фруктові салати. Компоненти для їх приготування можна обирати в залежності від сезону. Ківі, банани, гранати, полуниця, трошки домашнього сиру. На додачу – по 2 столові ложки пророщеного зерна пшениці та соняшнику, 2 ст. ложки межу та сік половинки лимону. Ось вам – корисна, смачна та в дечому екзотична страва для усієї сім‘ї.

Варіант 2. Якщо ж хтось із мешканців вашого дому все ж таки верне носа і не може приборкати власну несприйнятність ростків – пропонуємо просто зробити з них муку і додавати замість або разом зі спеціями. Для цього пророщене зерно слід трохи підсушити та подрібнити у міксері. Додавати до соків, вітамінних напоїв, компотів, киселів, посипати кашу та салати. Надзвичайно корисна така мука тим, хто хворіє на діабет. Рецепт надзвичайно простий – 3 ст. ложки такої муки заварювати літрою окропу та вживати триччі на день по столовій ложці.

А ще ростки можна:

— додавати в муку і випікати домашній хліб та пиріжки